Каковы наиболее важные для бизнеса законодательные изменения прошедшего 2014 года?

Законодательные изменения в сфере взаимоотношений Украины и ЕС, налогов, валютного регулирования, регулирования предпринимательской деятельности, правового режима АРК и зоны АТО – вот неполный перечень направленности главных новелл года, которые продолжают действовать и будут определять поведение бизнеса с начала 2015 года. Детальнее о них – расспрашивал экспертов Prostobiz.ua

Екатерина Гутгарц, главный редактор Prostopravo

Если говорить о законодательных изменениях, уже вступивших в силу в 2014 году, то прежде всего стоит вспомнить Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно упрощения порядка открытия бизнеса». В частности, этим Законом был упразднен государственный сбор за регистрацию юридических лиц и физических лиц-предпринимателей, предусмотрена возможность регистрации субъекта предпринимательства не отходя от компьютера и без электронной цифровой подписи, возможность регистрации плательщиком налога на добавленную стоимость и единого налога непосредственно при регистрации бизнеса путем подачи заявления государственному регистратору.

Но больше всего внимания привлекла норма о добровольном использовании печати бизнесом. Так, на законодательном уровне было закреплено положение о том, что субъект хозяйствования может обзавестись печатью лишь по собственному желанию и никаких дополнительных разрешений для этого ему не нужно.

С другой стороны, ряд нормативных актов еще содержит требования об обязательном использовании печати. Например, в Инструкции о порядке открытия, использования и закрытия счетов в национальной и иностранной валюте (утверждена Постановлением НБУ №492 от 12.11.2003г) среди документов, необходимых для открытия счета юридическому лицу, значится карточка с образцами подписей и оттиском печати. Но несмотря на ряд недостатков, принятие данного Закона, является положительным моментом для бизнеса.

Еще одним Законом, связанным с регистрацией предпринимательской деятельности в Украине, который был принят и вступил в силу в 2014 году, является Закон Украины «О внесении изменения в некоторые законодательные акты Украины относительно определения конечных выгодоприобретателей юридических лиц и публичных деятелей».

Законом предусмотрена обязанность юридических лиц предоставлять государственному регистратору сведения о конечных выгодоприобретателях, в том числе, и выгодоприобретателях учредителей. Причем эта обязанность лежит не только на новосозданных субъектах, но и на тех, что были зарегистрированы до вступления Закона в силу – они должны предоставить сведения о своих конечных выгодоприобретателях в течение 6 месяцев.

Безусловно, цель которую преследует этот Закон – борьба с коррупцией и отмыванием денег – является благой, будет ли она достигнута с его принятием – вопрос времени. Напомним, что за нарушение порядка раскрытия информации Законом предусмотрена административная ответственность в виде штрафа.

Еще один Закон, который был принят в 2014 году и несколько упростил жизнь бизнесу – Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения процедуры государственной регистрации прекращения предпринимательской деятельности физических лиц-предпринимателей по заявительному принципу».

Отныне предпринимателям не нужно годами ждать проведения проверок контролирующими органами для того, чтобы прекратить предпринимательскую деятельность – она будет прекращена в день подачи заявления.

Другое дело, что факт прекращения предпринимательской деятельности не означает освобождения от ответственности по обязательствам, возникшим при ведении хозяйственной деятельности. Как известно, физическое лицо-предприниматель несет ответственность по своим обязательствам всем своим имуществом.

В отличие от законодательных изменений, упрощающих порядок открытия бизнеса в Украине, налоговые новеллы прошлого года явно не на руку бизнесменам. Так, были отменены поэтапное снижение налогов на прибыль и налога на добавленную стоимость, отменены ряд льгот по налогу на прибыль, увеличены ставки акцизного сбора практически на все группы подакцизных товаров. Также введен новый, военный сбор, правда, он удерживается из заработных плат и других выплат в пользу наемного работника, в размере 1,5%.

Денис Ищук, юрист ЮФ "Величко Филь"

Втрата Автономної Республіки Крим, війна на Донбасі, підписання угоди про асоціацію з ЄС, складна економічна ситуація та багато інших факторів стали справжнім викликом для нашої держави у 2014 році. Не стало виключенням і національне законодавство, яке у складний для країни час потребувало швидких та ефективних змін.

Україна - ЄС

  • Пільговий митний режим для українського експорту

Подією року стало підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак застосування її економічної частини, яка безпосередньо вплине на український бізнес – по-перше було відтерміновано до кінця 2015 року, а по-друге потребує ратифікації документу усіма членами ЄС. В цьому контексті більш актуальним для бізнесу є одностороннє скасування та зниження мит з боку ЄС для українських товарів.

Нагадаємо, у квітні 2014 року Європарламент своїм розпорядженням встановив торгові преференції для України, в результаті яких було знято або значно знижено мита з близько 95% української продукції. Найбільші пільги отримала сільськогосподарська продукція – 82,2% українського експорту. Не зважаючи на зниження або скасування мит, документом встановлено квоти на певні види продукції, у разі перевищення яких застосуванню підлягають старі ставки митного збору.

Спочатку планувалося, що односторонні преференції діятимуть до 1 листопада 2014 року, тобто до набуття чинності розділу IV «Торгівля та пов’язані з торгівлею питання» економічної частини Угоди про асоціацію. У зв’язку із відтермінуванням початку дії зони вільної торгівлі, Європарламент у жовтні продовжив дію квітневого розпорядження про односторонній режим торгових преференцій до кінця 2015 року.

Податки

Податкове законодавство у 2014 році зазнало значних змін. Ще влітку парламент під супровід заяви прем’єра про можливу відставку вніс ряд змін до положень Податкового кодексу. Тоді змін зазнали податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, був запроваджений військовий збір та ін. Взявшись реформувати країну і податкове законодавство зокрема, уряд не став чекати наступного року і ініціював низку нових змін до податкового законодавства, які в ніч з 28 на 29 грудня підтримав парламент. Враховуючи те, що до моменту публікації цієї статті остаточні тексти прийнятих законів так і не були оприлюднені, обмежимося усними правками до законопроектів, які були висловлені главою уряду. Не виключаємо, що кінцевий варіант прийнятих актів може мати свої особливості і в підсумку різний практичний результат.

  • Нові правила адміністрування ПДВ

Запровадження електронного адміністрування ПДВ викликало чи не найбільшу дискусію бізнес спільноти з часів прийняття Податкового кодексу. 

В останній момент, парламент все таки відтермінував початок дії нового порядку до 1 липня 2015 року. До цього часу електронне адміністрування податку відбуватиметься в тестовому режимі. В чому полягатиме такий режим наразі невідомо, оскільки прийняті зміни до Податкового кодексу так і не були опубліковані.

Тим часом наводимо ключові новели ПДВ, які вже закріплено в законі від 31 липня:

    • Поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ підвищено до 1 млн. грн.
    • З 1 січня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування ПДВ.
    • Усім платника ПДВ автоматично відкриють ПДВ – рахунки у Державній казначейській службі України.
    • Усі податкові накладні існуватимуть виключно в електронній формі та підлягатимуть обов’язковій реєстрації у ЄРПН.
    • Платник податків матиме змогу видати податкову накладну контрагентові за умови, що її сума не перевищує суму, обчислену за спеціальною формулою. Якщо сума податкової накладної буде все таки більшою, зареєструвати її у ЄРПН буде можливо лише після внесення недостатньої суми на ПДВ-рахунок такого платника податків.
    • Сплата ПДВ відбуватиметься автоматично. Відшкодування ПДВ відбуватиметься автоматично лише за умови відповідності критеріям встановленим Податковим кодексом.
  • Податок на прибуток підприємств

Обмежено пільговий режим оподаткування інститутів спільного інвестування (ІСІ).

Суть обмеження полягає у тому, що до 3 серпня 2014 року всі види коштів спільного інвестування, визначені п. 136.1.9 ПКУ не враховувалися для визначення об'єкта оподаткування. Починаючи з вказаної дати, пільга більше не поширюється на доходи, отримані у вигляді процентів, нарахованих за активами ІСІ та фондів операцій з нерухомістю (ФОН).

Скасовано оподаткування за зниженою ставкою (10%) прибутку, отриманого від операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами, корпоративними правами в іншій, ніж цінні папери, формі (визначеного відповідно до п.153.8 та п.153.9 ст.153 ПКУ). Наведені операції оподатковуються за основною ставкою, яка становить 18%.

  • Військовий збір

2014 рік також запам’ятався введенням 1,5% військового збору на доходи фізичних осіб. Оподаткуванню збором підлягали заробітна плата, інші виплати що виникають з трудових та цивільно-правових відносин, а також виграші з державних та недержавних лотерей та азартних ігор.

Незважаючи на те, що оподаткуванню підлягали лише доходи фізичних осіб, саме на роботодавців покладався обов’язок з обліку, нарахування та сплати цього збору.

Якщо в попередній редакції Податкового кодексу військовий збір запроваджувався до кінця 2014 року, то прийнятими 28 грудня змінами його дію продовжено ще на один рік – до 1 січня 2016 року.

  • Нові правила оподаткування пасивних доходів

Прийнятим 28 грудня законом, парламент підвищив ставку оподаткування ПДФО доходу у вигляді процентів, роялті та інвестиційного прибутку з 15% до 20%. В свою чергу дивіденди оподатковуватимуться за ставкою 20% лише у разі, якщо суб’єкт підприємницької діяльності які їх виплачує – не є платником податку на прибуток. Ставка податку для платників податку на прибуток – 5%.

Чи всі види інвестиційного прибутку, а також за якими вкладами оподатковуватимуться пасивні доходи поки що невідомо. Однак в редакції Податкового кодексу, що почала діяти 1 серпня поточного року оподатковувалися проценти, що нараховуються на суму поточного або депозитного рахунку, а також пасивні доходи за ощадними сертифікатами, вкладами у кредитних спілках, доходами, які виплачуються фізичній особі компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування та ін.

  • Зниження ЄСВ до 16,4%

Парламент підтримав внесений урядом законопроект «Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці», який дає можливість зменшити сплату ЄСВ з 41% до 16,4%.

За словами прем’єра, застосувати мінімальний коефіцієнт (0,4) до ставки ЄСВ буде можливо за двох варіантів:

  • якщо загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується зарплата, не менш як в 2,5 рази перевищує загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік.
  • фонд оплати праці збільшується на 30% порівняно із середньою оплатою праці в 2014 році, а середній платіж за одну застраховану особа після застосування коефіцієнта становитиме не менше 700 грн. При цьому середня зарплата на підприємстві повинна перевищити три мінімальні заробітні плати (у 2014 році - 3,654 грн.).

На практиці це означатиме, що ті роботодавці, які платили «білу зарплатню» зможуть сплачувати мінімальний ЄСВ лише після підвищення зарплатні. Натомість тим, хто платить зарплату в конвертах, відкривається можливість для безболісного переходу на легальну оплату праці. Однак дійти однозначно правильного висновку щодо нових правил оподаткування заробітної плати буде можливим лише після публікації названого закону.

  • Додатковий імпортний збір

В ніч на 29 грудня, ВРУ запровадила додатковий імпортний збір з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту.

За виключенням «життєво необхідних товарів», до яких відносяться нафта, газ, вугілля, електроенергія та ін., під оподаткування збором фактично потрапляють усі імпортні товари.

Базою оподаткування є митна вартість, до якої застосовуються наступні ставки:

  • 10% - для товарів, що класифікуються у 1-24 товарних групах згідно із УКТЗЕД;
  • 10% - для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до ст. 374 Митного кодексу України.
  • 5 % - для товарів, що класифікуються у 25-97 товарних групах згідно із УКТЗЕД.

Закон запроваджує додатковий імпортний збір тимчасово, строком на 12 місяців.

  • Влада йде на черговий податковий компроміс

Бізнес отримав шанс позбутися незадекларованих або неузгоджених податкових платежів, сплативши лише 5% від їх суми.

Таку можливість закріплено в законі від 25 грудня 2014 року, який вносить зміни до Податкового кодексу України.

Закон передбачає звільнення платників податків (їх посадових осіб) від юридичної (адміністративної, кримінальної) відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року.

Для того щоб скористатися податковим компромісом, платник податків повинен протягом 90 днів з дня набрання чинності законом подати уточнюючі розрахунки, в яких визначити суму завищення витрат з податку на прибуток або суму завищення податкового кредиту з ПДВ. Сплативши 5% від суми заниженого податкового зобов’язання, 95% вважаються погашеними, а штрафні санкції чи пеня на них не нараховуються.

Подання уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може стати підставою для її проведення. Якщо за результатом такої перевірки платник податків отримає податкове повідомлення – рішення, сума задекларованих зобов’язань буде вважатися узгодженою. А у разі оскарження цього рішення податковий компроміс не застосовуватиметься.

Практична цінність податкового компромісу полягає у легальній схемі прощення минулих податкових гріхів. Доступна на порталі парламенту редакція закону якісно відрізняється від запропонованого урядом ще в травні варіанту податкового компромісу. Окрім самої вартості прощення боргів, документ не ставить в залежність результати уточнення податкових зобов’язань платника податків з розміром податкових зобов’язань контрагентів. Однак, право податкового органу прийняти рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки (або про відсутність необхідності) створює потенційну корупційну складову у цій процедурі.

Валютне регулювання

  • Підвищення облікової ставки з 6,5% до 14%

Підвищення облікової ставки за 2014 рік відбулося тричі. 15 квітня Національний банк підвищив ставку з 6,5% до 9,5%, 15 липня – до 12,5%, а 12 листопада її значення досягло максимального розміру у 14%.

Також варто згадати, що своєю квітневою постановою, регулятор вніс зміни і до Постанови від 06.02.2014 №48 «Про механізм оперативного підтримання ліквідності банків», якими знизив процентну ставку за кредитами рефінансування до рівня подвійної облікової ставки, замість потрійної, що діяла до цього.

Підняття облікової ставки особливо позначилося на позичальниках за кредитними угодами. Зокрема за кредитами із так званою «плаваючою» відсотковою ставкою, яка як правило прив’язана до облікової. Складніше стало і боржникам, які прострочили свої цивільно-правові, податкові зобов’язання та ін., адже базою для нарахування пені є також розмір облікової ставки НБУ.

  • Скорочені строки розрахунків за операціями експорту/імпорту

Постановою від 12.05.2014 р. Нацбанк скоротив строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів зі 180 до 90 календарних днів.

Саме такий строк застосовується при зарахуванні виручки в іноземній валюті під час експорту товарів та при розрахунку за імпортними операціями, які здійснювалися на умовах відстрочення поставки.

Право на скорочення строків розрахунків виникає у НБУ на підставі ст. ст. 1-2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які дозволяють регуляторові на строк до шести місяців запровадити інші строки розрахунків, ніж встановлено законом.

У зв’язку з цим, Нацбанк практично кожні три місяці запроваджує наведене обмеження окремою постановою. Останній такий документ датований 1 грудня 2014 року та продовжує скорочений строк розрахунків до 3 березня 2015 року включно.

  • Обов’язковий продаж валютних надходжень

Окрім скорочених строків розрахунків, 2014 рік запам’ятався суб’єктам ЗЕД і неоднократними обмеженнями НБУ щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті. Розмір надходжень, які підлягали продажу змінювався не раз, починаючи з 50% та досягши піку у 100% з 21 серпня до 22 вересня.

З 03 грудня 2014 року до 03 березня 2015 року діє вимога щодо обов’язкового продажу75% надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних).

Під іноземною валютою йдеться про валюту І групи Класифікатора іноземних валют та російський рубль. При цьому уповноважений банк зобов’язаний здійснити продаж інвалюти без доручення клієнта та не пізніше наступного робочого дня після зарахування коштів на розподільчий рахунок.

Варто відзначити, що не всі надходження в інвалюті підлягають обов’язковому продажу. Винятки складають надходження на користь держави, резидентів-посередників за договорами комісії, доручення,консигнації або за агентськими угодами та ін.

  • Мораторій на дострокове погашення зовнішніх боргів

Черговим інструментом НБУ для врегулювання ситуації на валютному ринку було введення заборони резидентам здійснювати дострокове погашення кредитів, позик (у тому числі фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами. Як слідує з постанови Правління НБУ №758 від 1 грудня 2014 року, запроваджене влітку обмеження діятиме до 3 березня 2015 року.

Під достроковим погашенням, маються на увазі виплати, здійснені раніше строку, передбаченого відповідним договором. При цьому, зміна строку договору шляхом укладення додаткової угоди, проблему не вирішує, адже дострокове погашення за цими угодами, теж заборонено. До того ж, Нацбанк не здійснює реєстрацію таких угод. Заборона поширюється як на дострокове погашення основної суми боргу, так і на інші платежі, передбачені угодою, наприклад на відсотки, комісію та ін.

Описане обмеження викликає сумніви щодо своєї законності, оскільки по суті стосується лише позичальника. Тобто за певних обставин заборона перешкоджатиме кредиторові оголосити кредит та будь-які платежі за ним негайно належними до сплати, що як мінімум є втручанням НБУ у господарську діяльність кредитора.

Регулювання у сфері підприємництва

  • Бізнес зобов’язали розкривати інформацію про своїх бенефіціарів

ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» прийнятий 14 жовтня 2014 року, який ввійшов до так званого антикорупційного пакету законів, зобов’язав усіх юридичних осіб розкрити інформацію про своїх кінцевих вигодоодержувачів – фізичних осіб (бенефіціарів).

До бенефіціарів належать фізичні особи, які незалежно від формального володіння мають можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи. При чому – здійснювати як безпосередньо так і через інших осіб. Закон також визначає конкретні шляхи здійснення такого вирішального впливу.

Розкриття інформації про бенефіціарів здійснюється шляхом подання відповідної реєстраційної картки державному реєстратору та внесення цієї інформації до ЄДРЮОФОП. Для діючих юридичних осіб на це відвели строк до 25 травня 2015 року.

За не розкриття інформації про вигодоодержувачів нестиме адміністративну відповідальність керівник юрособи або особа уповноважена діяти від її імені. Дане порушення каратиметься штрафом від 5 100 грн. до 8 500 грн.

  • Скорочено кількість документів дозвільного характеру

Прийнятий у квітні ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» вніс зміни до низки нормативних актів, чим скасував необхідність погодження з державними органами здійснення господарської діяльності, на яку раніше потрібно було отримувати дозвіл.

Скасування дозвільних документів торкнулося аграрного сектору, сфери енергетики, охорони праці, сфери поводження з відходами та ін. Перелік скасованих дозвільних документів доступний за посиланням.

Важливим моментом прийнятого акту також є те, що він відніс повноваження з анулювання документу дозвільного характеру до компетенції адміністративного суду. Тобто для анулювання дозволу, за виключенням добровільної відмови від нього або припинення діяльності суб’єктом господарювання, державний орган, який такий документ видав, повинен буде звернутись із відповідним позовом до адміністративного суду.

  • ФОП-ам дозволили припинятись за 1 день

Суттєвих змін у 2014 році зазнала процедура припинення підприємницької діяльності фізосіб – підприємців.

Прийняті у травні зміни скоротили кількість бюрократичних процедур і по-суті дозволили ФОП-ам припинити підприємницьку діяльність за один день. Для цього підприємець повинен подати держреєстратору реєстраційну картку встановленого зразка, а останній, за відсутності підстав для відмови, не пізніше наступного робочого дня – внести до ЄДРЮОФОП запис про припинення.

Незважаючи на припинення у такий спосіб, платити борги, зокрема перед бюджетом, все одно доведеться, але вже у статусі фізичної особи. Застосування процедури банкрутства через борги, які виникли у зв’язку із здійсненням ФОП підприємницької діяльності, також буде можливим незважаючи на втрату статусу підприємця.

Не секрет, що припинення будь-якої підприємницької діяльності – процедура не з легких. Не була виключенням і ліквідація ФОП. Прийняті зміни дозволяють ФОП-ам у короткий термін скинути вантаж обов’язків перед державними органами із супроводження своєї діяльності, в той же час залишають за ними всю повноту відповідальності.

  • Невеликий крок на зустріч спрощенню відкриття бізнесу

6 листопада 2014 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу». Мабуть це той випадок, коли назва закону не відображає його суть.

Пропонуємо пригадати як саме спростили порядок відкриття бізнесу дані зміни:

  • Запровадили добровільне використання печаток суб’єктами господарювання.
  • Державна реєстрація створення юридичної особи та ФОП стала безкоштовною. Раніше за реєстрацію юрособи стягувався збір 170 грн., ФОП – 34 грн.
  • Зареєструвати створення юридичної особи та ФОП, окрім існуючих способів можливо шляхом подання електронних документів без обов'язкового використання електронного цифрового підпису.

З практичної точки зору зміни є незначними.

Зокрема, добровільне використання печаток не слід сприймати буквально. Усе залежить від змісту установчих документів юридичної особи та нормативного акту, який містить вимогу про її використання. Якщо в статуті написано «товариство має печатку», а в законі, який передбачає надання певного документу печатка вимагається за наявністю, складно уявити, що державний орган не вимагатиме документ скріплений печаткою. Тому добровільне використання печатки залежить від конкретного випадку і не має загального характеру.

Не має практичного значення і відмінна електронного цифрового підпису при реєстрації підприємницької діяльності за допомогою електронних документів. Цей спосіб реєстрації поки що не працює, оскільки для цього Мінюст повинен спочатку внести відповідні зміни до порядку подання та обігу електронних документів державному реєстратору.

Отже, на кінець 2014 року маємо спрощення порядку відкриття бізнесу для юридичних осіб на 170 грн., для ФОП – на 34.

  • Держава послабила втручання у бізнес

Кілька кроків у 2014 році було зроблено і у напрямку послаблення втручання контролюючих органів у підприємницьку діяльність.

Внесені в липні зміни до ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключили із відносин, на які поширювався закон, ряд сфер: валютний, митний контроль, банківський, прокурорський нагляд, досудове слідство, правосуддя та ін.

Це означає, що положення названого закону, тепер не поширюються на державні органи, які здійснюють державний контроль у наведених сферах.

Серед основних змін в системі державного нагляду, варто також пригадати:

  • планова перевірка суб’єкта господарювання може бути проведена лише один раз протягом календарного року.
  • встановлено недопустимість перевірки за анонімними чи необґрунтованими заявами.
  • у разі включення суб’єкта господарювання до плану перевірок кількох органів – перевірка проводиться комплексно та одночасно усіма органами.

Запроваджено і відповідальність чиновників. Порушення строків, порядку, періодичності, підстав та ін. при здійсненні держнагляду тягне накладення штрафу від 850 до 1700 грн., за ті самі дії повторно – 1700 – 2550 грн. При цьому шкода завдана діями чиновника відшкодовується з бюджету органу, в якому він працює. Щоправда закон закріплює за державою право вимагати від чиновника відшкодування збитків в порядку регресу.

  • Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на папері відкрито, на практиці - ні

Тим же законом, який зобов’язав юросіб розкривати інформацію про своїх бенефіціарів, парламент відкрив доступ до Державного реєстру речових прав.

Нова редакція статті 28 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дозволила юридичним та фізичним особам отримати інформацію про об’єкт нерухомого майна, що міститься у реєстрі.

Така інформація надаватиметься:

  • в електронній формі через офіційний веб-сайт Державної реєстраційної служби України (ДРСУ);
  • в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або пересилання поштового відправлення ДРСУ або нотаріусу;

В свою чергу власник або правоволоділець також зможуть отримати інформацію про осіб, які отримали відомості з реєстру щодо належного їм майна. Інформація про це надаватиметься у формі виписки.

Відкриття реєстру прав на нерухоме майно, має практичне значення, як мінімум для потенційних покупців, орендарів нерухомого майна. Адже можливість швидко перевірити власника або правоволодільця майна дозволить зменшити ризики опинитися у ролі постраждалого. Однак, не дивлячись на те, що положення закону, якими відкрито реєстр, набули чинності 25 листопада 2014 року – фактично скористатися на сьогоднішній день можливостями нового порядку неможливо. Це пояснюється тим, що Кабмін до цього часу так і не затвердив порядок надання інформації з реєстру. ДРСУ вже розробила відповідний проект постанови уряду, однак набуття нею чинності якщо і відбудеться, то не раніше 1 січня 2015 року.

Правовий режим АРК

Анексія Криму призвела до справжнього правового вакууму українського законодавства на її території. Неможливість для України фізично здійснювати владні функції на півострові одночасно з запровадженням Російською Федерацією на його території своєї юрисдикції поставили перед бізнесом ряд питань щодо подальшого існування. І якщо Російська Федерація запропонувала бізнесу «перереєструватись» на свій лад, то що зробила Україна аби захисти суб’єктів господарювання у цій ситуації?

  • Запровадження особливого правового режиму

Перший юридичний крок влади був матеріалізований у ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» 15 квітня 2014 року. Однак закон не вніс особливої ясності у порядок здійснення економічної діяльності на території АРК.

Незважаючи на це, акт все ж таки містить деякі аспекти, які стосуються інтересів бізнесу:

    • Задекларовано збереження права власності та інших речових права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на території АРК за підприємствами, установами, організаціями, якщо воно набуте відповідно до законів України.
    • Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на території АРК здійснюється за її межами за законодавством України. Укладення правочину щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок з порушенням вимог законодавства України вважається недійсним.
    • Відшкодування матеріальної шкоди завданої окупацією АРК покладено на Російську Федерацію.
    • Змінено підсудність судових справ, які раніше слухалися кримськими судами. Фактично у всіх процесах: цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному справи передано на розгляд відповідним судам м. Києва та Київської області.
  • Створення вільної економічної зони на окупованій території

Основним документом, який визначив особливості економічної діяльності на окупованій території став прийнятий 12 серпня 2014 року ЗУ «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Названий акт, який набув чинності 27 вересня, запровадив на території півострова вільну економічну зону «Крим» (ВЕЗ «Крим») строком на 10 років.

Положення закону регламентують різні види відносин, серед яких податкові, митні, фінансові та ін. Спробуємо пригадати основні новели нормативного акту, які найбільше стосувалися інтересів бізнесу.

Податки

  • Юридичних і фізичних осіб з податковою адресою в АРК прирівняли до нерезидентів.
  • На території ВЕЗ «Крим» скасовано загальнодержавні податки та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
  • Будь-які доходи отримані на території АРК юридичними та фізичними особами – резидентами України оподатковуються як іноземні доходи в загальному порядку.
  • Взаємовідносини між резидентами ВЕЗ «Крим» та особами з материкової частини України є контрольованими операціями.
  • Особи, які станом на початок окупації перебували на обліку в контролюючих органах АРК, звільняються від штрафних та фінансових санкцій, обов’язку подання декларацій (крім митних), звітності та ін. документів у сфері оподаткування на час окупації та після неї.
  • Резидентам ВЕЗ «Крим», за умови зміни адреси на материкову територію України, списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань за будь-якими податками.
  • Податкова реєстрація резидентів ВЕЗ «Крим», які станом на 31.05.2014 р. мали місцезнаходження та перебували на обліку у контролюючих органах АРК – анулюється з 01.06.2014 р.

Митна справа

  • Поставка товарів з території ВЕЗ «Крим» на територію України вважається імпортом, у зворотному напрямку – експортом.
  • Договори укладені між резидентами ВЕЗ «Крим» та іншими суб’єктами господарювання використовуються у податковому та митному законодавстві замість зовнішньоекономічних.
  • Кабмін має право в ручному режимі тимчасово обмежити поставки окремих товарів (робіт, послуг) з території ВЕЗ «Крим» в Україну і навпаки.

Валютний та платіжний режими

  • На території ВЕЗ «Крим» може застосуватися мультивалютний режим оплати товарів (робіт, послуг). Для оплати приймаються гривня, валюта І-ІІ групи Класифікатора (в тому числі російський рубль).
  • Безготівкові платежі з території ВЕЗ «Крим» і в зворотному напрямку здійснюються виключно у гривні або вільноконвертованій валюті. Індивідуальні ліцензії НБУ для таких операції не потрібні.
  • Здійснення грошових переказів на території України через електронні платіжні засоби (в т.ч. мобільні платіжні інструменти), емітовані на території ВЕЗ «Крим» - забороняється. Натомість дозволяється використання електронних платіжних засобів на території ВЕЗ «Крим», які емітовані внутрішньодержавною або міжнародною платіжною системою.

Операції з об’єктами власності

  • Об’єкти на території ВЕЗ «Крим», які належали особам на праві приватної (державної, комунальної) власності на початок окупації, залишаються у власності таких осіб.
  • Передача права приватної власності на об’єкти, що розташовані на території ВЕЗ «Крим» підлягає державній реєстрації на території України.
  • Операції з землями, що знаходяться на території ВЕЗ «Крим» здійснюються за загальними правилами щодо відчуження (продажу, оренди) землі на території України.
  • Забороняється вчинення правочинів з об’єктами власності, якщо стороною такого правочину є юридична особа, що належить або перебуває під контролем держави-окупанта.

Речові права на окуповане нерухоме майно реєструють у Херсонській та Запорізькій областях

Кабмін своєю постановою №226 від 2 липня 2014 року надав повноваження з реєстрації речових прав (їх обтяжень) на нерухоме майно, розташоване на окупованій території, органам держреєстрації Херсонської та Запорізької областей.

Окрім реєстрації речових прав та їх обтяжень, названі органи ведуть реєстраційні та облікові справи щодо нерухомого майна на території АРК. Тобто фактично, надають повний спектр послуг з реєстрації речових прав та їх обтяжень.

Реєстраційні дії щодо юросіб та ФОП також здійснюється в Херсонській та Запорізькій областях

Якщо до 1 серпня юридичним особам та ФОП з окупованої території дозволялося лише змінювати місцезнаходження на материкову частину України, то починаючи з вказаної дати ці особи мають можливість здійснювати будь-які реєстраційні дії у відповідних органах держреєстрації Херсонської та Запорізької областей.

Така можливість у названих осіб виникає на підставі Наказу Мінюсту №1197/5 від 23 липня 2014 року.

Документ також визначає конкретний перелік реєстраційних служб, які проводять реєстраційні дії щодо кримських юридичних осіб та ФОП.

Хоча прийняття наказу Мінюстом спрямоване на практичне вирішення проблеми держреєстрації кримських підприємців, проте єдиним актом який регулює питання держреєстрації, є ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Тобто нормативний акт вищої юридичної сили. За цих обставин реєстрація на підставі наказу породжує ризик негативних наслідків для суб’єктів господарювання, як наприклад визнання недійсною державної реєстрації в судовому порядку.

Особливості ведення господарської діяльності в зоні АТО

Війна на Донбасі фактично паралізувала можливість повноцінного ведення бізнесу на окремих територіях Донецької та Луганської областей. На відміну від законодавчого регулювання кримського питання, влада не запровадила на цій території особливий правовий режим та спеціальний порядок економічної діяльності. Як слідує із самої назви прийнятого 16 вересня закону, в окремих районах Донецької та Луганської областей запроваджено особливий порядок місцевого самоврядування.

Що стосується економічної діяльності, то стаття 7 цього закону обіцяє державну підтримку соціально-економічному розвитку шляхом запровадження законом відмінного від загального економічного режиму здійснення господарської та інвестиційної діяльності. Простіше кажучи, особливості ведення бізнесу будуть визначені спеціальним законом.

На разі пропонуємо пригадати нормативні зміни, які є важливими для бізнесу на території проведення АТО.

  • Питання держреєстрації юросіб та ФОП

Вирішити проблему держреєстрації юридичних осіб та ФОП із зони АТО спробував Мінюст, прийнявши 5 листопада 2014 року Наказ №1849/5.

Документ надає повноваження із вчинення реєстраційних дій щодо східних підприємців державним реєстраторам територіальних органів Мін’юсту у м. Києві та Київській області.

Однак вчинятимуть реєстратори не весь перелік реєстраційних дій, а зокрема:

  • державну реєстрацію ФОП, які мають намір стати підприємцями за тимчасовим місцем проживання. При цьому наявність реєстрації місця проживання за місцем подання документів не вимагатиметься.
  • реєстрацію зміни місцезнаходження юросіб та місця проживання ФОП, які зареєстровані на території проведення АТО, а також проведення інших реєстраційних дій щодо цих осіб. Яких саме дій – відповіді документ не містить.

Що стосується зміни складу засновників або керівника юрособи, місцезнаходженням якої є зона проведення АТО – здійснення цих реєстраційних дій на час проведення АТО заборонено.

  • Підтвердження форс-мажору підприємцям із зони АТО

Торгово-промислова палата України спростила процедуру підтвердження форс-мажорних обставин підприємцям із зони АТО. Щоправда, спрощена процедура поширюється лише на підтвердження форс-мажорних обставин, які впливають на податкові відносини. Для цього необхідно подати, як мінімум відповідну заяву та виписку з ЄДРЮОФОП.

Практична цінність спрощеної процедури полягає у тому, що за наявності сертифікату про форс-мажорні обставини, платник податків має підстави скористатися правом на:

  • розстрочку та відстрочку податкових зобов'язань або боргу;
  • списання безнадійного податкового боргу;
  • продовження граничних термінів для подання податкової декларації та інших документів;

Тимчасова вартість послуг ТПП на засвідчення названих обставин підприємцям у зоні АТО складає 208,80 грн. замість 1669,20 грн. за загальним тарифом.

Варто зазначити, що ТПП не оприлюднила рішення, яким встановлено спрощену процедуру підтвердження форс-мажору. Однак, підставами для такого висновку стала інформація розміщена на офіційній веб-сторінці організації.

  • Реєстрація нерухомості, розташованої у зоні проведення АТО

Захист прав фізичних та юридичних осіб на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно матеріалізовано у прийнятому 15 серпня 2014 року Наказі Мін’юсту №1354/5.

Починаючи з 2 вересня 2014 року вказані особи мають можливість подати заяву про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яке розташоване в межах територій Луганської та Донецької областей:

    • до будь-якого органу держреєстрації прав на території області, в межах якої розташоване майно;
    • або до органів державної реєстрації прав Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Сумської та Чернігівської областей.
  • Проведення загальних зборів акціонерів на території АТО

Велика кількість акціонерних товариств, розташованих у зоні проведення АТО зіштовхнулися з проблемою проведення загальних зборів акціонерів за своїм місцезнаходженням. Адже статтею 35 ЗУ «Про акціонерні товариства» встановлено вимогу до проведення зборів в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства. Виключенням є лише коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Свою позицію з проблемного питання висловила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Підставою для звільнення від відповідальності за порушення порядку скликання та проведення зборів є сертифікат Торгово-промислової палати України, який засвідчує форс-мажорні обставини. За наявності названого документа політика регулятора до акціонерних товариств буде лояльною.

Одним із альтернативних варіантів вирішення цієї проблеми, про який комісія пише поміж рядків – зміна місцезнаходження акціонерного товариства на територію за межами проведення АТО.

Слід також зазначити і про відповідальність, адже порушення порядку скликання або проведення загальних зборів акціонерного товариства передбачає адміністративну відповідальність для посадової особи емітента у вигляді штрафу від 5 100 грн. до 8 500 грн., а при повторному порушені протягом року – 8 500 – 17 000 грн.

Очевидно, що 2014 рік запам’ятався і іншими законодавчими змінами, однак при підготовці даного матеріалу ми керувалися необхідністю висвітлити найбільш практичні питання, що стосується якомога ширшого кола суб’єктів господарювання. Тому допускаємо, що багато нормативних новел у більш вузьких сферах бізнесу залишилися поза увагою даної статті.

Що стосується очікувань від наступного року, то він обіцяє бути ще більш багатим на законодавчі зміни. Передумовою для цього є обіцяний курс на реформи нового уряду. Звісно, що одних лише законодавчих перетворень буде замало – зміни повинні бути системними.

Ризикнемо припустити, що започаткувати позитивну тенденцію для бізнесу могла б нова податкова політика та дерегуляція підприємницької діяльності. Наприклад, суттєво змінить стиль поведінки бізнесу зниження податкового навантаження на заробітну плату до рівня, при якому виведення в готівку і виплата зарплат у конвертах буде економічно невигідною. 

Втім, як саме реформуватиме країну влада у 2015 році – покаже час.

Опубликовано на сайте: 31.12.2014

Источник: http://www.prostobiz.ua/



Тема дня

Налоговая реформа: фискалам – неограниченные полномочия, налогоплательщикам — ответственность

В комитете ВР по вопросам налоговой и таможенной политики до сих пор не принято решения относительно двух правительственных законопроектов о внесении изменений в Налоговый кодекс — №5132 и №5368. В этой связи в комитете договорились в ближайшие пару недель поработать над законопроектами в рабочих группах.

Видео дня


Рекомендуем