Як держава може підтримати бізнес в умовах війни 01.04.2022

Під час війни бізнес повинен працювати. Як держава може спростити умови для підприємців? // 01.04.2022

Війна проти зовнішнього агресора — це завжди боротьба за політичну і економічну незалежність країни. 

Бачимо перед собою тільки нашу перемогу, але зважаючи на невизначеність тривалості війни в Україні, відновлення роботи національного бізнесу є запорукою економічної стійкості держави та її спроможності ефективно протистояти агресору.

Водночас, згідно із дослідженням Advanter Group (11-13.03.2022), повністю припинили діяльність 54% підприємств в Україні, 25% — майже зупинили свою діяльність, 21% підприємств провели релокацію (2% – повністю, 12% – частково, 7% – в процесі), 31% підприємств не встигли її провести. 

Під час війни держава стає головною дійовою особою в економічній площині. Тимчасово потрібно перейти до практично ручного управління економікою, коли держава вирішує, що саме є пріоритетом і на що має йти держпідтримка.

В цьому контексті особливо важливу роль має зайняти НБУ та державні банки, які мають стати основою для кредитування переходу держави на воєнні рейки.

Головне завдання України зараз – інтенсифікувати економічні процеси на територіях, де не ведуться бойові дії. 

Зокрема, зосередитись на підтримці виробництва, переведенні його у відносно безпечні регіони. Водночас держава має максимально стимулювати переорієнтацію економіки на підтримку армії, забезпечення оборони, відновлення і підтримання інфраструктури, забезпечення продуктової безпеки. 

Задля заохочення бізнесу є сенс розробити мобілізаційно-партнерські завдання – бізнес має стати партнером держави на шляху до перемоги. 

Окрему увагу потрібно приділити експортно-орієнтованим бізнесам – їхнім завдання має стати збільшення експорту задля зростання валютних надходжень до України.

Аби стимулювати економіку під час війни, необхідне реформування регуляторної та податкової систем з метою спрощення всіх економічно значущих процедур. 

Чимало в цьому контексті вже зроблено, завдяки ініціативам Президента, Уряду та НБУ. Окрім того, важливим є максимальна цифровізація процесів та залучення електронних сервісів, розширення функціоналу "Дії".

Вкрай важливе завдання — залучити до роботи максимальну кількість працездатного населення. 

Сьогодні значна кількість громадян, які не несуть службу в ЗСУ або ТРО, займаються волонтерством або є внутрішньо переміщеними особами без місця роботи. 

Усі ці люди можуть сьогодні працювати на економіку країни – для цього потрібно провадити активну мобілізаційну кампанію на зразок запису до ТРО. 

У масовій свідомості має бути усталено окрім образу героя-воїна також образ людини, що допомагає здобувати перемогу на своєму робочому місці. 

У цьому контексті вкрай важливо акцентувати на тому, що українці мають включатись в робочий процес, не звертаючи увагу на свою кваліфікацію чи освіту. 

Необхідний потужний інформаційний супровід, який усталить думку про те, що робота у воєнний час – не менший героїзм, аніж волонтерство, робота на інформаційних фронтах чи патрулювання вулиць.

Важливо максимально спростити (тимчасово) дозвільні та регулюючі функції, щоб заохотити бізнес до роботи в нових умовах. 

Як свідчить досвід країн, що пережили військові конфлікти, найбільш успішною є робота за принципом державно-приватного партнерства, що дозволяє залучати бізнес до цільових проєктів стабілізації економіки та відновлення інфраструктури. 

Водночас потрібно уникати створення монополій приватних компаній на базі договорів державно-приватної співпраці, оскільки це лише посилить олігархів, або створить нових з числа бізнесменів, близьких до влади, як це частково сталося у Сирії. 

Окрім активної роботи з отримання фінансової допомоги з боку міжнародних інституцій та держав, необхідно активно використовувати інструмент воєнних бондів, дозволивши інвестувати у них закордонним юридичним та фізичним особам.

Допомога держави в евакуації виробничих потужностей. Пріоритет тим підприємствам, які зможуть забезпечити обороноздатність, необхідні для роботи критичної інфраструктури та продовольчої безпеки, а також невеликим виробництвам, МСБ. 

Окрему увагу потрібно приділити МСБ, підготувавши спеціальний пакет кредитування, субсидування та податкових стимулів (тимчасовий). 

Невеликі підприємства є більш гнучкими, швидше реагують на зміну умов, їх легше евакуювати, а також продублювати логістичні ланцюжки.

Логістика та географія експорту. Збереження географії експорту, спрощення експортно-імпортних процедур мають бути одним із пріоритетів, оскільки результат вкладень у цей напрямок забезпечує фінансові ресурси в майбутньому. Серед заходів:

  • першочергове розмінування, відновлення та будівництво транспортної та логістичної інфраструктури (дороги, склади, пункти оформлення товару);
  • створення додаткових (резервних) маршрутів, зокрема з переорієнтацією частини товаропотоків із моря на сушу.

У випадку України наразі ключовим є розширення пропускної спроможності залізничних вантажних перевезень в бік Європи, забезпечення додаткових потужностей для перестановки вагонів з колії 1570 мм на 1435 мм. 

Другим основним логістичним інструментом є автоперевезення. Тут варто вирішити дві проблеми: скорочення часу, який витрачається при перевірках на численних блокпостах,  та заборона на виїзд за кордон чоловіків у віці до 60 років. 

Питання щодо використання портів на Дунаї треба розглядати з огляду на високу вірогідність початку воєнних дій у цьому напрямку.

Критична інфраструктура – газові та електричні мережі, генерація електроенергії, водопостачання та водовідведення, звʼязок та інше. 

Ключова проблема цих компаній – серйозні касові розриви (по факту вони вже є) за рахунок низького рівня платежів від користувачів. 

При цьому ці підприємства повинні забезпечити виплати зарплат персоналу та мати кошти для проведення ремонтів, особливо в умовах, коли інфраструктура руйнується від військових дій.

Орієнтація на сусідів. На початковому етапі саме сусідні держави зазвичай є ключовими джерелами допомоги (поза глобальними міжнародними програмами), інвестицій та ринками збуту продукції.

У випадку України вкрай важливо посилювати двосторонні треки співпраці з європейськими сусідами, зокрема у частині тимчасового спрощення митних та дозвільних процедур.

Ослаблення бар'єрів для імпорту є ефективним способом швидко подолати дефіцит ключових товарів. 

Однак досвід Сирії та Боснії і Герцеговини свідчить, що імпорт потрібно ретельно контролювати, аби не "добити" національного виробника.

У випадку України вважається доцільним орієнтуватись передовсім на імпорт технологій та обладнання, що дозволить покращувати вже існуючі виробництва. Важливими є спроби локалізувати виробництво, особливо товарів, необхідних у воєнний час.

Продовольча безпека та сільське господарство. Необхідно стимулювати всіх виробників — від найдрібніших до найкрупніших, — які мають не лише наситити внутрішній ринок продовольством, але й забезпечити експорт. 

Важливо допомогти всім гравцям ринку евакуювати засоби (добрива, насіння, техніку тощо) з районів воєнних дій до відносно безпечних регіонів країни.

Програми відновлення житла та інфраструктури необхідно координувати таким чином, щоби максимально залучати місцеву робочу силу, створювати ринок збуту для вітчизняних підприємств. 

При цьому велика кількість зруйнованого житла дозволяє керувати потоками внутрішньої міграції, стимулюючи відновлення найбільш постраждалих регіонів. Пріоритет – житло, яке можна звести максимально швидко. 

Необхідне спрощення дозвільних процесів та норм, кредитування забудовників та значний обсяг держзамовлення на житло.

Водночас, на мій погляд, у період дії воєнного стану варто утриматися від:

  • Ускладнення процесу отримання бюджетної підтримки численними пільгами по різних видах податків. 

Доцільно запровадити єдине вікно отримання бюджетної допомоги цільовим групам підприємств (наприклад переміщеним, новоствореним чи тих, що мають критичне значення), яка буде фінансуватися за рахунок розміщення державних цільових військових облігацій чи спеціального фонду міжнародної допомоги на відновлення країни.

  • Проведення радикальних податкових реформ (на кшталт введення податку на виведений капітал) чи ліберальних реформ у сфері трудового законодавства, оскільки це відволікатиме людські ресурси на вивчення та пристосування до нових умов, на які просто немає часу при воєнному стані.
  • Ускладнення взаємовідносин з бізнесом запровадженням складних форм співробітництва. 

Такі форми співробітництва будуть корисними після завершення бойових дій в рамках відновлення конкретних інфраструктурних об’єктів, коли будуть функціонувати фінансові ринки. 

Під час воєнних дій доцільно обмежитись простими формами державного замовлення на ті чи інші товари та послуги без складних довгострокових контрактів. 

В умовах війни бізнес повинен стати пліч-о-пліч з державою для перемоги над ворогом, а держава має створити для цього всі необхідні умови.


Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Hotline Finance

Зелена карта для виїзду за кордон

Ціна нижча, ніж при покупці страховки на кордоні

Без візитів до страхових агентів

Готова страховка з доставкою на email

Безпечне оформлення і оплата онлайн

Получать все новости и статьи сайта в одном email в день?

также следить за новостями сайта можно в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Рейтинги услуг банков для бизнеса

Путеводители

Кредит предприятию и частному предпринимателю (СПД)

Кредиты для бизнеса и частных предпринимателей в Украине (ЧП, СПД): ставки, порядок предоставления